Історія утворення Рунівщинської сільської ради


Рунівщина розташована на правому березі річки Свинківки, на відстані 18 км від Полтави. Вона – центр сільської ради, якій підпорядковані також села Глоби, Карнаухи, Сягайли, Петрашівка, Фисуни.

Село засноване у першій половині ХVІІІ століття. Спершу воно належало поміщиці Н. Потьомкіній, яка переселила сюди своїх кріпаків. Згодом землі Рунівщини перейшли у володіння поміщика Швидченка.

У XIX ст. належала поміщикові Руновському, від ім’я якого і дістала згодом свою теперішню назву. Під час революції Рунівщина належала поміщиці Чичеріній.

Згідно архівних даних з 1923 року по жовтень 1925 рік існував Рунівщинський район. 5 грудня 1925 року в відділі управління Полтавського районного товариства був зареєстрований статут Рунівщинського районного товариства допомоги ліквідації неписьменності і малодосвідченості. З 1930 року – головою виконкому було обрано Дениса Тихоновича Коваля.

В цей період часу, комуністична тоталітарна влада вела боротьбу зі своїми класовим ворогом – куркулями. Період хлібозаготівлі 1932 року – час страшних репресій проти селянства. Так в с. Рунівщина десятки односельців були віднесені в розряд куркулів, а їх майно було продане. 1932-1933 року стали роками штучного голодомору. Народ вимирав, а влада звітувала про дострокове виконання плану хлібозаготівлі.

В жовтні 1936 року в Рунівщині був відкритий універмаг, перший серед сіл Полтавського району.

В повоєнному 1941-му році головою сільської ради була Христина Захарівна Штепенко. Осиротіло село без чоловіків, багато хто пішов на фронт добровольцями, а інші по повістці з воєнкомату.

З приходом фашистів в село, життя селян стало нестерпним. Багато молоді забрали на роботу в Німеччину. Збитки нанесені мешканцям за два роки окупації рахувались мільярдами карбованців. Так на території сільської ради було спалено 554 будинки площею 116704 кв. метри.

Після відходів фашистів, знову головою сільської ради обрано Христину Захарівну Штепенко. Нею був створений комітет допомоги. Вже в червні 1945року було збудовано 7 нових хат дружинам фронтовиків.

За період 1944-1950 роки в Улянівці було збудовано 79 нових хат.

В 1957 році Рунівщину прикрасив новий будинок сільмагу, а в Улянівці була збудована нова школа. В Рунівщині відкрилася лікарня на 10 ліжок і амбулаторія. Провісником великого будівництва на селі стало відкриття 1-го липня 1958 року в Рунівщині цегельного заводу.

В 1958 році було проведено радіо до 570 хат, а в 1964 році почав працювати новий сільський будинок культури.

1975 року – збудовані двохповерховий будинок для вчителів, нова лікарня. В 1985 році визначною подією стало відкриття нового торгівельного центру. Розпочато газифікацію сіл у 1990 році, введено в експлуатацію ГРС.

На даний час Рунівщинська сільська рада налічує 1115 чол. населення. Працює вся інфраструктура села: школа, дитячий садок, пошта, сільський Будинок культури, амбулаторія.

Відновлена історична пам’ять видатного скульптора, поета, художника, громадського та військового діяча Михайла Омельяновича Гаврилка, який народився у 1882 році поблизу села Рунівщини у козацькій сім'ї. Скульптурні твори М.О. Гаврилка зберігаються в музеях Кракова, Львова та навіть Парижа.

5 вересня 2012 року Рунівщинська громада відзначила 130-рячницю від дня народження славетного земляка. Відбулося урочисте відкриття стели та висаджено парк імені Михайла Гаврилка. Створено козацьку сотню ім. М.О. Гаврилка.

На базі ГО сільської туристичної агенції «Зелені хутори Рунівщини» створено всі умови для розвитку сільського зеленого туризму.

На території Рунівщинської сільської ради, діє Громадська організація «Козацькі хутори». За час її існування вдалося розробити велосипедні маршрути, що пролягають лісом та берегами річки Ворскла. Вони вказані на банері, крім того, кожному туристу надається буклет із зазначеним маршрутом. Громадська організація «Козацькі хутори» надає спортивні велосипеди для подолання цих маршрутів. Перед виїздом, туристи мають змогу заселитися до «Зеленої садиби», яка облаштована вело-мийкою, санвузлом, душовою кабінкою, мангалом та іншим зручностями. Також господарі садиби пригостять смачними сніданком, обідом та вечерею за помірною ціною. При садибі наявні спальні місця для туристів, після проїзду вело-маршрутом, туристи матимуть змогу відпочити та познайомитися з історією Рунівщинського краю.

Проте, не лише велосипедними маршрутами може порадувати туристів Рунівщина, а ще й водним! Пливучи на катамаранах «Круїз» всі гарантовано отримають масу позитивних емоцій.

Рунівщани впевнені, що залучення туристів до відпочинку в сільській місцевості, пропаганда здорового способу життя з одного боку та розвитку малого підприємства на селі з другого – призведе до підвищення культурно-освітнього рівня сільського населення і примноження народних традицій.

ГО «Козацькі хутори» залучає до своєї діяльності волонтерів, школярів, вчителів, активних громадян. Дана організація своїм створенням дала початок відродженню, вивченню, поширенню історії рідного краю. Крім основної своєї діяльності – розвитку сільського зеленого туризму, односельці змінюють довкола себе середовище існування, вірять і сподіваються, що громада – особливо молоде покоління, вгледівши зміни, щиро долучатиметься до творення свого майбутнього та майбутнього всієї держави – України!

Календар подій

ПнВтСрЧтПтСбВс

Фотогалерея


Відеоканал


Актуальні конкурси


Петиції


Запитати депутата