Історія утворення Тахтаулівської сільської ради


Вважається, що незвична назва села Тахтаулово татарського походження. Проте люди мешкали тут набагато раніше. Поблизу західної околиці села, на розгорнутому мисі річки Полузір'я, археологами було знайдено сліди поселення ще з скіфських часів.

За Литовсько-Руської доби ці землі входили до складу Великого Князівства Литовського. У 1398 році сюди втік після поразки зі своїми людьми золотоординський хан Тохтамиш. З дозволу союзника – Великого князя Литовського Вітовта, він і отаборився тут зі своїм аулом. Через рік тут відбувся перший етап битви на Ворсклі між Вітовтом та його союзниками із величезною армією золотоординського хана Тимур-Кутлуя.

З 1430 року ці землі були в складі вотчини татарського мурзи Лекси (після прийняття православ’я – князя Олександра Глинського).

З XVII століття село входило до складу Полтавської Першої сотні Полтавського полку.

У 1648 році, йдучи проти Мартина Пушкаря, поблизу Жуків і Тахтаулового, розташував війська гетьман Іван Виговський.

У квітні 1709 року, у Жуках влаштував свою штаб-квартиру Карл ХІІ, і саме звідси виступив із частиною свого війська в Полтавський бій.

З 1722 року, в Тахтауловому було володіння козацької старшини, в тому числі великобудищанського сотника Дмитра Колачинського та вдови Костяної. У Жуках існували володіння Жуків – Жученків, потім Кочубеїв. Поруч на Побиванці, розкинулись землі багатої Полтавської козацької старшини Тарнавських. Назва урочища Побиванка походить від правої притоки Ворскли – річечки Побиванки, що існувала тут до початку ХХ століття.

У 1752 році у Тахтауловому були володіння великобудищанського сотника Андрія Сулими та бунчуковського товариша Федора Заньковського. У 1761 році в цьому селі була збудована дерев’яна Тробська церква, при якій існувала величезна церковна бібліотека та школа грамоти. У ХІХ столітті в Тахтауловому діяло парафіяльне училище Полтавської палати державних маєтностей, у якому в 1847 році навчалося 13 учнів.

Радянську владу в селі вперше встановлено в січні 1918 року, остаточно – після вигнання денікінців у грудні 1919 року. Після її встановлення, село Тахтаулово стало центром однойменної сільради, якій підпорядковане ще й село Жуки. Загальна кількість населення станом на 2016 рік нараховує 3550 чол.

Із славних земляків відомі уродженці села Жуки: український козацький літописець Самійло Васильович Величко (1670-1728 рр.), який жив та працював у маєтку князів Кочубеїв, та письменник Петро Захарович Ванченко-Івашенко (1898 – 1937 рр.).

Спершу Тахтаулівська сільрада входила до складу Супрунівського району, але з 1925 року, в зв’язку з ліквідацією останнього, стало належати території Полтавського району.

На території сільради існували колгоспи «Більшовик» та «Червоне життя», які у 1960 році було реорганізовано, а їх землі передано дослідному господарству Полтавського науково-дослідного інституту свинарства. Працівники ж М.М. Трирог та М.Т. Плескач у повоєнні роки були удостоєні високого звання Героя Соціалістичної праці. Популярна зараз полтавська м’ясна порода свиней, виведена саме на племзаводі цього господарства за участю академіка Олексія Володимировича Квасницького.

Зараз на території сільської ради функціонує господарство ДП ДГ «Тахтаулово» та ДП ЕБ «Надія», в якому, поряд з вирощуванням зернових культур, функціонує і свинокомплекс.

У Тахтауловому є середня загальноосвітня школа на 400 учнів, амбулаторія, музейний комплекс козацької слави, будинок культури на 400 місць та бібліотека, яка налічує 10000 екземплярів книжкового фонду і користується попитом серед місцевого населення.

При будинку культури працюють гуртки. Так, більше 30 років співає ансамбль «Вербиченька» під керівництвом незмінного художнього керівника Валентини Федорівни Черкас. З 1994 року користується популярністю художня студія для дітей і юнацтва під керівництвом Олексія Свиридовича Корнільченка.

У відкриття оновленої школи (1975 рік) багато сил та здоров’я уклав тодішній директор школи Микола Устимович Варченко. З 1985 року Тахтаулівський НВК очолює Юрій Анатолійович Клинцов. При школі діє спортивний зал, футбольний і волейбольний майданчики, великий ігровий майданчик для школярів молодшого віку. Багато років функціонує гурток юних картингістів, який очолює Володимир Юрійович Четверило.

Довгий час під егідою Тахтаулівської сільської ради виступала футбольна команда «Космос», яка регулярно займала перші місця в Полтавському районі. І зараз також є своя перспективна футбольна команда.

На території сільради є чудові ставки, обладнані для відпочинку населення, а також вже багато років радує гостей Готельно-ресторанний комплекс «Vivat Провінція» розміщений в мальовничій, історичній зоні, неподалеку Полтавської Битви. До послуг відвідувачів готель, ресторан, власна пивоварня, де варять живе пиво, магазин, в якому завжди можна придбати свіжу продукцію їх ковбасного цеху і пекарні. На території комплексу також створено зоопарк «Бабусин дворик», відвідавши який можна з легкістю опинитися в затишному куточку дикої природи, де живуть у мирі та злагоді африканські страуси, камерунські кози, віслюки, поні, кенгуру, єноти, олені, муфлони, лебеді, качки та інші птахи і звірі. Власник Готельно-ресторанного комплексу «Vivat Провінція» Василь Васильович Венгровський сприяє розквіту не тільки власної справи, але й допомагає у розбудові Полтавського району.

Календар подій

ПнВтСрЧтПтСбВс

Фотогалерея


Відеоканал


Актуальні конкурси


Петиції


Запитати депутата